Зміни в умовах дна ставка протягом етапів аквакультури

Зміни в умовах дна ставка протягом етапів аквакультури

Загальновідомо, що контроль якості води має вирішальне значення в аквакультурі, а якість води тісно пов’язана зі станом дна водойми. Хороша якість дна ставка сприяє розвитку аквакультури. У цій статті мова піде про зміни умов дна ставків на різних етапах процесу аквакультури та відповідні заходи.

Під час процесу аквакультури дно ставка зазвичай зазнає чотирьох змін: організація, відновлення, токсикація та підкислення.

Рання стадія аквакультури — організація

На ранніх стадіях аквакультури, у міру збільшення годівлі, накопичення сміття, залишків корму та фекалій на дні ставка призводить до поступового накопичення органічної речовини, процесу, відомого як організація. На цьому етапі рівень кисню відносно достатній. Основна мета — розкласти мул і фекалії на дні ставка, перетворивши їх на неорганічні солі та поживні речовини для сприяння росту водоростей і збільшення розчиненого кисню у воді. Штами мікробів можуть бути використані для розкладання мулу та фекалій.

Середня стадія аквакультури — скорочення

У міру розвитку аквакультури, особливо в період піку живлення водних тварин, кількість корму продовжує збільшуватися, що призводить до поступового накопичення органічної речовини у ставку, яке перевищує здатність водойми до самоочищення. Велика кількість органічних відходів піддається анаеробному розкладанню на дні, що призводить до чорної води з неприємним запахом і вступає у фазу відновлення, коли вода поступово збіднюється киснем. Наприклад, сульфат перетворюється на сірководень, а аміачний азот перетворюється на нітрит. Результатом зменшення є значне виснаження кисню на дні ставка, що призводить до гіпоксії ставка. На цьому етапі рекомендується використовувати окислювачі для модифікації дна, такі як моноперсульфат калію та перкарбонат натрію. Ці окислювачі можуть окислювати донний мул ставка, зменшувати споживання кисню та покращувати потенціал окислення, щоб усунути проблеми з чорним і неприємним запахом.

Пізня середня стадія аквакультури — токсикація

У пізній середній стадії водойма утворює значну кількість токсичних речовин, у тому числі сірководень, аміачний азот, нітрит і метан. Особливо сірководень і нітрити можуть викликати утруднення дихання або навіть задуху у риб, креветок і крабів. Тому при підвищеному вмісті нітритного та аміачного азоту доцільно використовувати детоксикаційні засоби для нейтралізації цих токсичних речовин.

Пізня стадія аквакультури — підкислення

На пізній стадії аквакультури дно ставка стає кислим через анаеробне бродіння великої кількості органічної речовини, що призводить до зниження рН і підвищення токсичності сірководню. На цьому етапі можна внести вапно на ділянки з найбільшою кількістю накопиченого мулу, щоб нейтралізувати кислотність дна водойми, підвищити pH і знизити токсичність сірководню.